Великобудищанська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області

Меню сайту
Форма входу
Пошук

На допомогу батькам

Положення про батьківські збори>>>

Положення про батьківський комітет>>>

 

ПІДГОТОВКА ДО ЗНО

АБО ЯК ЗАПОБІГТИ СТРЕСУ ПЕРЕД ТЕСТУВАННЯМ

А.О. Золотоверх, практичний психолог

Великобудищанської  спеціалізованої

школи І – ІІІ ступенів

    МЕТА: формувати у школярів емоційно-позитивне ставлення до складання тестів, навички саморегуляції в напружених ситу­аціях, розвивати вміння організувати само­освітню діяльність у період підготовки до тестування.

ХІД  ЗАНЯТТЯ

I.  Вступне слово психолога

     Тестування — це процедура застосування тестів на практиці. Часто найбільшою про­блемою в ситуації складання тестів постають наші хвилювання. Гормон, який виділяється в момент, коли людина відчуває страх, впли­ває на пам'ять. Це може бути причиною того, що деякі учні на іспитах повністю за­бувають вивчений матеріал.

     Однак хоча цей гормон майже не піддається виливу, «управу» можна знайти й на нього. Навички емоційної саморегуляції, інформа­ція з оптимальної підготовки поведінки під час тестування — це питання, яким присвяче­на наша сьогоднішня зустріч. Вони зможуть полегшити тягар ударів тестування по вашій нервовій системі та допомогти досягти успіху.

II. Вправа «Асоціації»

Робота в колі

     Зверніться до вашої підсвідомості — назвіть слова-образи, які виникають у вас, коли ви думаєте про тестування. (Асоціації учнів за­писуються на дошці.)

III. Розповідь психолога

    Як бачимо, ваші асоціації, пов'язані з триво­гами, невпевненістю у своїх силах, баченням тестування як боротьби між могутнім та грізним тестом з однієї сторони та слабким учнем, тобто вами, з іншої. Дуже важливо змінити цей настрій на конструктивний, спрямований на плідну підготовку до тестування та успіх у його проходженні. Існує кілька способів досягти цього.

     Для того щоб змінити своє самопочуття на тестуванні від тривоги до впевненості спро­буйте створити у своїй підсвідомості образ успіху: чітко уявляйте його.

      У день тестування можна уявити себе туго стягнутою пружиною, у якій спресовані ваші знання, здібності, ваша праця. Залишається в потрібний момент все це звільнити.

Якщо ваші хвилювання заважають вам, уявіть, що вам потрібно переконати вашо­го друга, що тестування — це лише іспит, знайдіть слова для аргументованої критики панічних думок.

 IV. Практична вправа

Спробуйте переконати себе за такою схемою:

 

Я успішно складу всі тести

тому, що...

Я успішно складу всі тести

навіть якщо...

Я успішно складу всі тести

не зважаючи на...

Я успішно складу всі тести

так, що...

Я успішно складу всі тести

завдяки...

Я успішно складу всі тести

так само, як і...

Я успішно складу всі тести

разом з...

Я успішно складу всі тести

спираючись на...

Я успішно складу всі тести

бо прагну...

    Можливо, ці висловлювання стануть ді­євою формулою вашого оптимістичного конструктивного настрою у підготовці до тестування.

V. Складання пам'ятки «Як найкраще запам'ятовувати матеріал?»

Робота в групах

     Розподіл учасників на чотири групи за по­зитивними асоціаціями, наприклад: повто­рення, цікаве запитання, добрий учитель, гарна оцінка тощо. Групи отримують тексти, розрізані на частини.

     Завдання. Якнайшвидше зібрати текст, про­читати та стисло сформулювати рекоменда­ції «Як найкраще запам'ятовувати матері­ал?», доповнюючи їх своїми вдалими при­кладами.

Як найкраще запам'ятовувати матеріал

1.Магічна сімка

     Ви ніколи не замислювалися, чому в давни­ну число «сім» було популярним і оточеним таємничім ореолом? Чому, скажімо, перш ніж відрізати, треба «сім разів відміряти» і чому саме «семеро одного не чекають». А ще було сім давньогрецьких мудреців, сім чудес світу. Та й семиденний тиждень навряд чи випадковий...

Психологи розкрили секрет «магічної сімки». Виявляється, такий у середньому обсяг нашої пам'яті. За умови одночасного сприймання вона здатна утримати і потім відтворити в середньому сім об'єктів. Причому сім літер запам'ятовується не легше, ніж сім слів і навіть сім фраз.

     Тому, якщо обсяг матеріалу, котрий треба запам'ятати, дуже великий, краще поділити його на змістові уривки, прагнучи, щоб їх було не більше семи. Ще один висновок з цього правила: змістовні частини матеріалу треба збільшувати і узагальнювати, переда­ючи головну думку однією фразою.

     Адже для запам'ятовування одного речення, однієї думки, в яких міститься зміст двосторінкового  тексту та для запам'ятовування саме такого тексту потрібні порівняно од­накові обсяги пам'яті. Ось що писав з цього приводу американський психолог Міллер, який відкрив це явище: «Це схоже на те, коли б вам довелося носити ваші гроші в га­манці, який може вмістити тільки сім монет. Гаманцеві байдуже, чи будуть ці монети пен­сами чи срібними доларами».

2.Шукайте зв'язки

Любителі детективів знають, що досвідче­ний сищик не поспішає одягати наручники на рядового члена банди. Значно важли­віше виявити зв'язки злочинця, виявити ватажків.

Іншими словами, серед другорядного треба ви­явити найголовніше. Через те не слід поспішати щоб там не було запам'ятати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв'язках, не зро­зумівши ходу міркувань автора.

У матеріалі можуть бути такі зв'язки:

а)   змістові: текст, у якому одна думка ло­гічно визначає іншу, що йде за нею, запам'ятовується порівняно легко. Че­рез це із самого початку постарайтеся зрозуміти зміст тексту, побачити логічні зв'язки між абзацами, параграфами та розділами;

б)   структурні: психологічні експерименти показали, що під час запам'ятовування
логічно не пов'язаних між собою слів (термінів, іноземних слів) важливе значення
має їх розміщення на аркуші, об'єднання
в групи (наприклад цифру у номері телефону) і навіть у якісь фігури. Підкреслюй­те, обводьте потрібне, робіть скорочення,
групуйте слова, які починаються з однієї літери.

3. Використовуйте асоціації

Прийоми довільного запам'ятовування мож­на поділити на дві групи:

а)   побудовані на виявленні внутрішніх зв'язків, які є в матеріалі, що запам'я­товується;

б)   побудовані на внесенні ззовні в матеріал, що запам'ятовується, штучних зв'язків.

     Останні називають мнемонічними і засто­совують тоді, коли важко виявити внутріш­ню структуру матеріалу. Розгляньмо два мнемонічні прийоми: локальної прив'язки і словесних посередників. Метод локальної прив'язки або «метод місць», полягає в по­будові для кількох об'єктів, що запам'ято­вуються, другого ряду — опорного, який складається з добре знайомих об'єктів або таких, що легко запам'ятовуються. Послі­довність об'єктів в опорному ряду організо­вана так, що жорстко визначено порядок їх переліку. На практиці таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у квартирі, будинків на вулиці тощо.

     Людина спочатку заучує опор­ний ряд, а потім використовує його елементи, щоб зіставити з ними елементи ряду, який тре­ба запам'ятати.

     Такий спосіб полегшення запам'ятовування давній — йому понад дві тисячі років; є на­віть легенда про те, як він виник. Одного разу поет Сімонід був у гостях. Раптом його викликали у невідкладній справі. Як тільки він вийшов за поріг будинку, стався потуж­ний підземний поштовх, будинок, де він щойно бенкетував, розвалився, і всі гості ви­явилися похованими під уламками. Родичі не могли розпізнати нікого із загиблих. Тоді Сімонід подумки уявив план приміщення, де приходив банкет. Відразу в його пам'яті ожила картина, він згадав, де хто сидів, і вказав, які останки кому належали. Відомо, що згодом систему локальної прив'язки ви­користовували Цицерон, Джордано Бруно та багато інших видатних людей.

     Отже, якщо в матеріалі, що завчається, мало внутрішніх зв'язків — подивіться навколо. Уявивши в пам'яті обстановку, в якій ви вчили матеріал, ви пригадаєте і його, тому що одержані враження мають властивість відновлювати одне одне.

VI. Рекомендації «Як повторювати навчальний матеріал»

    Що краще — ще раз прочитати текст чи спробувати переказати його своїми сло­вами?

     В одному експерименті, присвяченому ви­вченню пам'яті, студентів поділити на чо­тири групи. У першій уривок тексту читали двічі і двічі переказували, у четвертій — тіль­ки раз і тричі переказали.

     Зміст тексту найкраще запам'ятали студенти четвертої групи, найгірше — першої.

Отже, переказ тексту своїми словами сприяє кращому його запам'ятовуванню, ніж ба­гаторазове читання, оскільки це активна організована робота.

     Узагалі будь-яка аналітична ро­бота з текстом сприяє кращо­му його запам'ятовуванню. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаходження пара­доксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону чи матеріалу тощо.

    Групи доповідають, коментують, порівню­ють з наступним висновком: «Великий текст потрібно розділити не більше ніж на сім час­тин, пов'язати їх між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх, повторюючи за наведеною схемою».

 VII. Підбиття підсумків

       Учні по-черзі говорять, що їм сподобалося під час за­няття, а що ні; про що б вони хотіли ще дізнатися ще з цієї теми.

Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Гаряча лінія 1
Гаряча лінія 2