Великобудищанська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів - Хімія і біологія

Великобудищанська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області

Меню сайту
Форма входу
Пошук

Хімія і біологія

ТЕМА. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РАКОПОДІБНИХ

МЕТА. Сформувати уявлення учнів про велику різноманітність ракоподібних, особливості їх будови та життєдіяльності. Ознайомити із систематичним положенням цих представників, еволюційним походженням. Закріпити знання учнів про особливості життєдіяльності ракоподібних на прикладі річкового рака. Розвивати вміння мислити, аналізувати, спів ставляти, самостійно працювати з підручником та додатковими літературними джерелами. Виховувати любов до природи та бережливе ставлення до неї.

ОБЛАДНАННЯ. Диск із записом музики морської хвилі, мультимедійна презентація ракоподібних, живі об’єкти (мокриця, дафнії), виставка книг про тварин.

                                                                                                                    ХІД ЗАХОДУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

    Привітання учнів. Налаштування на роботу.

 ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

    На минулому уроці ми з вами говорили про цікавий клас тварин, що веде переважно водний спосіб життя. Це клас Ракоподібні. Ми вивчали особливості його представників на прикладі річкового рака. Давайте пригадаємо всі особливості життєдіяльності його і складемо міні-іспит з даної теми. У вас на партах є папірці і тестові завдання, швиденько відповідь шукаєм і гарні бали здобуваєм. А щоб вам краще працювалось, я чарівну музику вмикаю. (Звучить запис морських хвиль).

 ІІІ. МОТИВАЦІЯ

   Коли б існувала Книга рекордів природи, то представники цього класу були б занесені до неї як переможці в багатьох номінаціях, бо наявність величезної кількості рачків зумовлює той факт, що їх вважають основним запасом тваринної їжі на планеті. Вони також є найстійкішими до екстремальних умов довкілля тваринами: лише ракоподібні живуть у таких солоних водоймах, в яких не живе жоден інший багатоклітинний організм; деякі ракоподібні поширені в струмках, де температура води сягає +60°С. А є й такі рачки, що певний час можуть перебувати в середовищі, позбавленому кисню.

    У світ є рачок довжина якого всього 1,5 см, який може жити в такій насиченій сіллю воді, де будь-яка інша тварина неминуче загине. Ім’я цього дивного рачка – Артемія Саліна. Любителі розводять його в акваріумах з 8% солоністю води, а в природі він живе в озерах, лиманах і затоках Європи, Азії, Америки і Африки, насичених сіллю до 23%. Може витримати і більшу, але у прісній воді може прожити всього кілька годин, потім померти. Але це не морський рак: він утворився від прісноводних предків – зяброногих ракоподібних (він і сам належить до цього ряду).

     А зяброногі раки – найпримітивніші в класі Ракоподібні. Їх ніжки частково перетворювалися на зябра. Але на них є лопаті, якими вони гребуть і підганяють їжу до рота. Так що їх листуваті ноги виконують трійну функцію.

    Помітити їх важко, адже вони напівпрозорі. Плавають зяброногі завжди спиною вниз. Але якщо проробити такий дослід: взяти і сильно освітити лампою акваріум, в якому вони мешкають, знизу, враз всі рачки перевернуться і будуть плавати «нормально» - спиною вгору.

     Життя їх коротке, і чим вода холодніша, тим довше вони живуть. Вчені підрахували, скільки в затоці Сиваш артемій. З’ясувалось в 1 м3 води – 13,6 грама, значить в усій затоці їх 14,8 тисяч тонн.

     Коли затока Кара-Богаз-Гол ще не була відокремлена від моря, вода в ній була з вмістом 30% солей. Артемії жили в ній. Причому їх було так багато, що із-за маси рачків, вода була червонуватого кольору. Тепер, коли Кара-Богаз-Гол стала ще солонішою, рачки в ній загинули.

      Харчуються артемії діатомовими і зеленими водоростями, які так як і самі артемії, пристосувалися жити в надто солоній воді. Якщо водоростей нестає, то вони каламутять мул і відфільтровують із нього бактерії.

     Індійці, що жили поблизу Великого Солоного озера в штаті Юта (США), харчувалися взимку і літом в основному артемією. На зиму засолювали її в трохи випареній воді озера.

    Зараз артемії використовуються рибозаводами як корм для осетрових риб.

    Надіюсь, що ви зацікавились і на сьогоднішньому уроці ми з вами познайомимося із різноманіттям ракоподібних, здійснивши подорож у велику і різноманітну сім’ю тварин, що зветься класом Ракоподібні.

      Відкрийте зошити запишіть число і класна робота. 

Тема нашого уроку. « Різноманітність ракоподібних.»

    Ми познайомимося з великою кількість представників даного класу, особливостями їх будови, життя, розповсюдженням та значенням в природі і житті людини. І хоча ми не зможемо вивчити всі 30 тисяч видів за один урок, але хоча б познайомимося із деякими їх представниками. Та зможемо дати відповідь на таке досить просте, але цікаве запитання: чи можна одомашнити блоху?  

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

    Всім відомо, що неможливо вивчити досконало сучасне без знань минулого. Тож давайте з’ясуємо, коли і від яких тварин почали свій розвиток ракоподібні. Для цього звернемось до таблиці на екрані.

    Як бачимо, свій початок ракоподібні беруть від типу Кільчасті черви у кембрійському періоді палеозойської ери. Спочатку середовищем існування цих тварин була вода, і лише з часом деякі з них змогли освоїти певні території суходолу.

    Сучасні ракоподібні населяють і водні простори і є на суходолі, але полюбляють зволожені місця. Та найбільше – це водні істоти.

    Своє знайомство ми розпочнемо із найпростіших представників.

    Його називають «живим викопним». Чому? Тому що його вік дехто рахує     200-ма млн. років. Звичайно йому не 200 млн. років. Це вік, коли вони вперше   з’явилися. З того часу так і залишились без будь-яких зовнішніх змін. І все завдяки яйцям, які здатні переносити і висихання і перемерзання. Вони і живуть весь час у стадії яйця, перетворюючись в рачків всього на два тижні за декілька років. Мова йде про прісноводного рачка щитня, який періодично з’являється у весняних та літніх калюжах.

      Детальне знайомство з класом Ракоподібні почнемо з підряду Гіллястовусі або Водяні блохи. Ваше завдання уважно слухати, запам’ятовувати і дати відповідь на запитання:

  1. Чому представників цього класу називають «водяними блохами».
  2. Що таке «сідельце»?
  3. Які типи розмноження зустрічаються у представників даного підряду?
  4. Які нові біологічні терміни прозвучали? Що вони означають?

    Працювати будемо групами: 1-ша «Пізнайки», 2-га «Всезнайки».

     Яка група дає першою правильну відповідь, та набирає додаткові бали до оцінювання. Прошу спеціаліста по Гіллястовусих зайняти місце біля кафедри.

Учень. Представники цього ряду добре відомі всім акваріумістам, адже вони слугують кормом для багатьох видів риб. Здогадуєтесь про кого йде мова? Ці тварини мають мішкоподібне тіло яке знаходиться у середині суцільного двостулкового панцира та сплющене з боків.

    До тварин цього ряду належать дафнії. Дафнія велика – Daphnia maqna, має розміри до 6 мм.

    Голова має вигляд дзьоба, на якій містяться велике чорне і просте маленьке очки. А ще дві пари антен, із яких перша мала, а друга, навпаки, досягає великих розмірів і має розгалужену будову. Плавають дафнії за допомогою видовжених та розгалужених вусиків другої пари. Їх рух характеризується короткими стрибками і тому їх в народі називають «водяними блохами». Під час стрибка розмахують обома задніми антенами. «Підскочивши» вгору, дафнія деякий час нерухомо зависа у воді, але щоб не впасти на дно, вона весь час змушена гребти своїми «веслами». Дафнії активні цілодобово. Вночі вони підпливають ближче до поверхні, а вдень опускаються в нижчі шари.

     Грудний відділ тіла складається із 4-6 члеників, на яких розташовані вкорочені грудні ніжки, завдяки їм дафнія відфільтровує з води поживні частки. Щоб подолати голод, дафнія робить ніжками 500 рухів за одну хвилину. На ніжках також містяться зябра. Черевце не почленоване, сильно вкорочене і підігнуте до грудей, без кінцівок, має пару кігтеподібних виростів. Дихання у них відбувається через покриви тіла. Харчуються дафнії головним чином одноклітинними водоростями, найпростішими організмами, бактеріями і частинками детрита, що плавають у воді.

    Все літо дафнії розмножуються відкладаючи незапліднені яйця, з яких відразу ж виходять молоді рачки (партеногенез). Восени з партеногенетичних яєць утворюються не тільки самки, але й самці, що певним чином спричиняється несприятливою зміною умов довкілля. Відбувається запліднення, яйця відкладаються в особливу ділянку панцира поблизу спинного боку самки – «сідельце».

     Взимку дорослі дафнії гинуть, а сідельця із заплідненими яйцями зимують; на весні з яєць з’являється нове покоління самок. Запліднені яйця дафнії, на відміну від партеногенетичних, здатні пережити повне висихання, заморожування тощо. Вони можуть зберігати життєдіяльність роками.

     Таке чергування  поколінь, що розмножуються статевим і партеногенетичним способом називають гетерогонія.

    Розповсюджені дафнії у прісних водоймах усіх континентів за винятком Антарктиди. Хоча інколи їх можна зустріти в солонуватих водоймах.

    Серед гіллястовусих є як хижаки, так і планктонофаги. Ось деякі представники даного ряду. (На дошці висвітлюються).

   Учитель. Дякую, отже, давайте дамо відповіді на питання які були поставлені перед розповіддю. Хто ж є типовим представником гіллястовусих? (Дафнії)

(На дошці висвітлюються питання, поставлені на початку розповіді вченого, діти на них відповідають).

    Зараз слово надаємо вченому, що вивчає Веслоногих раків. Ваше завдання, після розповіді вченого дати відповідь на запитання: які відмінності між представниками даного ряду і дафніями?

  Учень. Представниками цього ряду є циклопи – невеликі планктонні рачки. Їхнє тіло видовжене, грушоподібне, складається з великої суцільної голови, по сегментованих грудного та черевного відділів, закінчується відростками, які утворюють хвостову вилочку. Довжина якого від 1 мм і менше до 5 мм. Лише в деяких паразитичних і глибоководних видів сягає 1-3 см.

    Циклопи, звичайні мешканці наших прісних водойм. Вони всюдисущі – живуть і в калюжах, і на різній глибині океану в різних широтах – від полярних до тропічних. Вони складають основну масу морського планктону. Населяють і підземні води. Немало серед них і паразитів.

    Свою назву циклопи отримали на честь міфічного одноокого велетня, з яким мав справу хитрий Одісей, з тої причини, що на лобі у цих рачків теж одне око, причому просте, складні очі – відсутні.

    Вони багато чим відрізняються від дафнії. Перш за все у них відсутні зябра, дихають всією поверхнею тіла. Немає ні серця, ні кровоносної системи.

     Пливучи, циклоп «гребе» не вусами, як дафнія, а «чотирма парами грудних ніжок». Зробить ривок вперед або вверх, а потім ширяє у воді на розправлених вусах, як орел на розкритих крилах. Потім знову ривок і знову відпочинок. Взагалі, коротко описати всю складність рухів циклопа у воді неможна. Адже він може плавати і на спині, і «мертві петлі» робити, і вниз головою пікірувати...

    Циклопи не фільтрувальники, як дафнії, а хижаки, притому для маленьких тварин досить загрозливі: адже справляються з червами, личинками комарів значно більшими за себе. Нападають і на інших рачків, часто і канібалізм присутній. Хоча є і такі види циклопів, які крім водоростей нічого не їдять.

    Турбота про потомство у них проявляється лише в тому, що самка запліднені яйця, склеює у дві грудки по бокам біля основи «хвоста» і носе на собі до того часу, доки з них не вилупляться личинки. Буває, що вона разом з яйцями ховається від жари чи холоду в коконі, утвореному із виділень її шкіряних залоз. В сухому мулі такий кокон може зберігати життя три роки, але тільки-но потрапляє у воду, зразу розчиняється і циклоп виходе із оціпеніння. Більшість видів відкладає яйця прямо у воду.

    На закінчення хочу зазначити: бережіться циклопів! Ні, вони не ядовиті, не кусаються, але можуть бути заражені паразитами людини. Дякую за увагу.

Учитель. Так в чому різниця між дафніями і циклопами?

  1. Немає зябер. Дихають всим тілом.
  2. Немає серця, кровоносної системи.
  3. Плаваючи, гребе чотирма парами грудних ніг, а не вусами.
  4. Хижаки, а дафнія фільтрат.
  5. Утворюють кокони.
  6. Переносники заразних хвороб.

    А тепер ознайомимося із представниками класу Коропоїди. Запрошуємо до кафедри знавця цих представників.

    Уважно слухайте і по закінченню розповіді дайте відповіді на запитання.

  1. Що таке карапакс?
  2. Що особливе можна відмітити в будові цих тварин?

  Учень. Коропоїди – плоскі рачки, довжиною 0,5-30 мм. Вони паразитують на зябрах і лусці риб, кріплячись присосками та живляться їхніми соками, кров’ю. Їх плоске тіло ділиться на 2 відділи – передній і задній. Головний відділ і перший грудний скелет зверху покриті широким щитом – карапаксом. На спинній частині якого розміщена пара великих фасеткових очей, а між ними 1-3 простих очей. Завдяки здатності запасати поживні речовини коропоїди можуть до 3 тижнів не харчуватися. Паразитувати коропоїди можуть і на інших водних хребетних – на тритонах і пуголовках жаб. Самець запліднює самку яка присмокталася до риби. Вона відкладає подвійний ряд яєць на субстрат. Через 3-5 тижнів із яєць виходять молоді, ще не сформовані рачки. Личинки прикріплюються до риб. Протягом перших 8 днів рачок двічі линяє, розвиваються плавні ніжки. Після третього линяння утворюються присоски. У деяких видів розвиток скорочено, із яєць виходить сформована особина. Коропоїди доволі широко розповсюджені як в прісних водоймах, так і в морях, тому їх можна вважати звичайними паразитами риб, в тому числі і господарсько цінними.

(Діти дають відповідь на поставлені раніше питання).

  Учитель. Є серед ракоподібних і такі, які подібно до губок ведуть прикріплений спосіб життя. Відносять їх до ряду Вусоногі.

   Учень. Так, активною є лише личинкова стадія, яка певний час плава у воді, а як сяде на дно, прикріпиться до нього вусиками, перетвориться на дорослого рака, так все життя і сидить на камені скали, на раковині молюсків, на панцирі краба, буває і на панцирі морської черепахи чи шкірі китів і акули, на зубах кашалота.... Сидить і вусами шевелить.

     А вусів у рака – дуже багато. Він то розкриває їх, то складає пучком, заганяючи воду до рота, а разом з нею і різний планктон (але не більше 1 мм.)

    Такі раки подібні до кого завгодно, тільки не до рака, і вусики його зовсім не вусики, а малесенькі грудні ніжки. Вони розгалужені і з довгими щетинками, щоб легше воду фільтрувати. Тому цих тварин називають вусоногі.

     Вони живуть у раковинках з кришечками, складених із вапнякових пластинок. Тих із них, у яких раковинки прикріплюються до якого-небудь предмета своїми широкими основами, називають морськими жолудями. А якщо вапняковий будинок сидить на стебельці, а другим своїм кінцем прикріплюються до субстрату, то це будуть морські качечки.

     Морські жолуді як і качечки можуть оселятися близько один до одного, так що утворюють густо оброслі камені і скелі в припливно-відпливній зоні і навіть вище рівня води.

    Ці вусоногі для мореходців – просто біда! І для портових споруд велика від них шкода. Як ви думаєте чому?

    Тому, що на днищах кораблів, свайях – оселяються ці раки і знижується швидкість руху суден, руйнуються споруди. До 70% поверхні корпусів кораблів може бути вкрита вусоногими раками. На дні великих суден можуть бути десятки тон морських жолудів.

    Природа не дала, вусоногим ні зябр, ні серця, ні кровоносної системи. Але, не дивлячись на втрату цих життєво важливих органів ці тварини почувають себе добре і на поверхні океану на самому глибокому дні. Від вусоногих людині не лише шкода, але і користь. По-перше, їх личинками харчуються оселедці, сайда і деякі інші риби. Дорослими морськими жолудями харчуються тріска, пилка, осетер та інші. Навіть люди в деяких країнах їх їдять (і морських качечок теж). Знавці зазначають, що на смак вони не поступаються креветкам.

   Учитель. Скажіть, будь-ласка, до кого, крім губок, ще подібні морські качечки і жолуді? (До молюсків). А чим саме? (Наявністю зовнішнього скелету – черепашки двостулкових і типом живлення – фільтрати).

    Знайомство з вищими раками розпочнемо з ряду Рівноногі раки (яких нараховується 10 тис.). Типові представники є в нас у банці. Ви їх впізнали це мокриці -  невеликі за розміром тварини до 10-15 мм.

     Що ж особливе в будові і життєдіяльності представників цього ряду. Давайте разом поміркуємо. Де найчастіше можна їх побачити? (Вологі місця під камінням, дошками, в погрібах, у листовій підстилці. Отже, середовище їх існування – це надземне). Хоча є такі що живуть у пустелях, паразитують у тварин, але більшість представників цього ряду живе в морях на різних глибинах, в прісних водоймах.

  Учень. Тіло рівноногих за звичай овальне, сильно сплющене в спинно-черевному напрямку, захищене водовідштовхуючим і типовим карапаксом. Спинна частина складається із 7 сегментів, а черевна із шести. Черевна сторона вкрита тонкою кутикулою, що полегшує газообмінні процеси.

   Зверніть увагу на кінцівки деякі з них лише частково видно з під панциря. Що черевні, що грудні кінцівки мало відрізняються між собою. Тому їх називають рівноногі.

    Одна з пар черевних ніжок у мокриць розширена й утворена кришечками, які прикріплюють зяброві вирости. Завдяки такій будові, навколо зябер завжди є вологе повітря, яким дихають ці тварини.

     Живляться мокриці підгнившою зеленню, самі ж є ласощами для багатьох тварин, в тому числі ящірок. Декілька раз в житті мокриця линяє, змінюючи тісний старий панцир одягом вільного розміру. Спочатку вона знімає задню частину карапакса, а через деякий час – передню. Доки новий панцир не затвердне, мокриця зовсім беззахисна.

     Важлива ґрунтоутворююча роль мокриць. Вони подібно до дощових черв’яків переносять різні частини рослинності в грунт, покращують аерацію, сприяють накопиченню в ній вологи. (Адже нори риють до 80 см).

     Цікаво, що для мокриць притаманне піклування про чуже потомство, що належить даному виду. Наскільки відомо, таке явище не має аналогії серед інших членистоногих і комах, виключення тільки становлять суспільні комахи: мурахи, бджоли, терміти, та ін.

    Типовий представник рівноногих наших водойм – водяний віслюк (Asellus aquatius).

  Учитель. Які ж особливості бокоплавів і еуфаузієвих раків? Зараз ми з’ясуємо.        Учень. Бокоплави поширені в морях, в прісних водоймах їх мало. Відомо всього 4500 видів. Тіло часто здавлено з обох боків. Хоча є види сплющені в спинно-черевному напрямку, а також з циліндричним тілом. Забарвлення одноманітне в бурий, зелений та жовтуватий колір. Виключення становлять байкальські види, серед яких є яскраві, сині, червоні, зелені. Глибинні і підземні види безколірні. Стрибальні рухи на мілководді здійснюють, лежачи на боці. Під час відпливу вони ховаються серед водоростей  або під камінням, а під час припливу жваво плавають. Перед штормом вони виходять на берег – подалі від небезпечних хвиль. Більшість всеїдні. Деякі можуть живитися по типу фільтрації. Самець, переважно більший ніж самка.

     Ряд Еуфаузієві нараховує близько 80 видів. Планктонні види, зовні схожі на невеликих креветок. Розповсюджені в океанських водах поблизу побережжя Антарктиди.

     Для них характерні гарно розвинені фасеткові очі і органи світіння, що помітні вночі. На кінці черевця є пластичний виріст – опахало – так називаємий нельсон. Тіло витягнуте, напівпрозоре. Живляться дрібними тваринами.

     Представник – кріль атлантичний. Назва «кріль» походить від норвезького «krile» – їжа для вусатих китів.

    Щороку в світі виловлюють тонни цих рачків. Його вживають в їжу, адже м'ясо має мало холестерину зате багато білка, а також мікроелементів Se, Zn, Mn, Fe, I, F, вітаміни А, С, D, E і вітаміни групи В. Використовують в фармацевтичній і косметичній галузі, а також переробляються на корм для тварин.

(Відповідь дітей на питання щодо особливостей бокоплавів і еуфазієвих раків).

Ганс Екхард Грунер зазначав в одній із своїх праць: «Десятиногі належать до тих не багатьох безхребетних тварин, яких люди знали ще в античні часи. Вже близько 2100 року до н.е. вавілонські астрономи розмістили на карту неба зображення рака як символа одного із сузір’я, взявши за зразок малюнок краба із рода потамон, одного із найчисельніших жителів прісних вод Межиріччя. Без сумнівів, у зв’язку з цим північне коло літнього сонцестояння називається тропіком Рака. Також і на старовинних монет появляються зображення прісноводних крабів.  Єгиптяни знали навіть морських жителів – лангустів, як це доводить настінна розпись в храмі Дейр-ель-Барі... Наукове вивчення декапод почалося тільки з Арістотеля, який описав близько 20 видів цих тварин, і так точно, що навіть сьогодні можна впізнати близько дюжини описаних ним видів».

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

    Діти! Ви старанно працювали на уроці, то і відкрили для себе цікавий і різноманітний світ ракоподібних. Давайте ще глибше зануримося у водяну стихію і переглянемо коротке відео про краба-декоратора, який полюбляє прикрашати себе прикрасами людини та про роль креветок в природі.

VІ.ПІДСУМОК УРОКУ

    Оголошення команди переможниці.

    Оцінювання учнів.

VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

     Вивчити §20, підготувати повідомлення про одного представника десятиногих, що найбільше вам сподобався.

   Закінчити урок хочеться такими словами.

              Учися дитино, бо вчитися треба,

Учися, голубко, най розум не спить,

Най серце і воля, і дух росте в силу,

Для життя, для світу треба ся учить.

Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031